|
07 августа 2008 09:43
Газовики вибили з уряду обіцянку
У столиці та найбільших містах розпочалася безстрокова акція протесту профспілок працівників газових господарств. Представники мітингувальників були запрошені до урядової будівлі, і прем’єр особисто пообіцяла їм, що нові тарифи будуть затверджені НКРЕ вже 7 серпня.
Об 11.00 під урядовою будівлею зібралося не менше 3 тис. працівників обл- та міськгазів. Своєю метою вони називають привернення уваги до критичних проблем галузі - зношеності мереж на 60%, відсутності коштів для їх модернізації, а також масового відтоку робітників із галузі через низьку платню.
Серед вимог мітингувальників - у найшвидші терміни встановити економічно обґрунтовані тарифи на послуги з транспортування та постачання природного газу. Протестувальники вважають, що в них має бути передбачена вища заробітна плата, врахована реальна вартість газу для власних та технологічних потреб, відшкодування ремонтних робіт на рівні, не нижчому за 25 відсотків від загальної величини тарифу, а також включення інвестиційної складової в розмірі не менше 10 відсотків загального тарифу.
Окрім цього газівники домагаються погашення заборгованості перед обл- та міськгазами та зміни алгоритму розрахунків з метою мінімізації неплатежів з боку НАК "Нафтогаз України" за користування розподільними мережами при реалізації газу. За даними профспілок, збільшення тарифу на 50-60% загалом призведе до подорожчання газу для промисловості на 4%, для населення - на 7-10%.
За інформацією організаторів акції, урядовці висловили готовність задоволенити їхні вимоги. До урядової будівлі запросили представників мітингувальників, яких прийняла персонально голова уряду Юлія Тимошенко. Голова профспілки газовиків Іван Яровий розповів, що прем'єрка пообіцяла: тариф, на якому вони наполягають, затвердять уже наступного дня на засіданні Національної комісії регулювання електроенергетики.
Як пояснив на прес-конференції Василь Марчук, нові тарифи вступлять у дію з 1 вересня, загалом підняття тарифу складе 40 грн. на тис. куб. м газу.
Газові мережі - донор економіки?
Завдяки радянській програмі газифікації Україна нині є абсолютним лідером з обсягу газифікації серед європейських країн. Довжина газорозподільних мереж України (труб низького тиску, що доставляють газ безпосередньо споживачеві) сягає близько 320 тис. км, і за цим параметром поступається лише Росії.
Надгазифікація України стала джерелом як низки переваг, так і проблем. Незважаючи на значний прогрес в економіці, газова галузь, як і раніше, виконує роль фінансового донора. Зокрема через занизькі тарифи на послуги газорозподільних організацій. Нині частка послуг на транспортування в ціні на газ, яка регулюється Національною комісією із регулювання електроенергетики, для промислових споживачів складає 4,5% , для домогосподарств - 13%. У Європі та США послуги з транспортування сягають 40-50% від ціни для кінцевих споживачів.
Джерело: naturalgas.org
Варто зазначити, що газорозподільні підприємства на Заході, так само як і в Україні, належать до категорії природних монополій, що означає, що їх тарифи жорстко регулюються і контролюються державою. Тому і говорити про надприбутки західних "газорозподільників" не доводиться. Власне, в тариф закладені необхідні складові, які перетворюють газорозподілення в ординарний бізнес із невеликою, але стабільною рентабельністю, який здатний підтримувати інфраструктуру в належному стані і розвивати її.
Епоха газової дезінтеграції?
Жалюгідна українська ставка на послуги розподілення, натомість, є джерелом низки проблем галузі, які мають тенденцію до поглиблення. По-перше, стрімко зростає аварійність мереж. 2007 року в газовому господарстві України трапилося 12 000 аварій, тоді як на початку 90-х їх було удвічі менше. Сумно, що ці аварії не обходяться без людських жертв. Тільки за перше півріччя 2008 року від вибухів побутового газу загинуло більше 109 чоловік. Причина банальна - тотальна з зношеність газогонів, які ніхто не модернізує.
Зі слів голови профспілки працівників газових господарств Івана Ярового, зношених або близьких до цього стану газогонів в Україні 60%. При цьому інвестиційні ресурси на модернізацію відсутні.
По-друге, вкрай низькою залишається заробітна платня персоналу газорозподільних організацій, яка не переглядалася більше року, незважаючи на високу інфляцію. За даними профспілки, всередньому вона складає 1529 грн. Це чи не найнижчий показник у промисловості.
Для порівняння: станом на 1 червня, за даними Держкомстату, в металургії середня заробітна плата складала 2564 грн., у видобувній промисловості - 2536, в будівельній галузі - 1956 грн., в хімічній - 1936 грн.
Як результат, обл- та міськгази приречені на постійну кадрову кризу. В профспілках порахували, що наразі галузі бракує більше 30 тис. працівників, або третини від нормативно встановленої кількості. При цьому, як правило, з галузі йдуть кваліфіковані кадри, які можуть без проблем знайти роботу в інших секторах економіки.
Додатково обтяжені газорозподільні підприємства неплатежами з боку НАК "Нафтогаз", який не поспішає розраховуватися за послуги транспортування газу. За існуючою моделлю розрахунків, на зміні якої наполягають газорозподільники, при продажу газу ця компанія збирає зі споживачів і плату за розподілення. А гроші в облгази повертати не поспішає.
Експерти попереджають, що безперешкодний розвиток негативних тенденцій в газовому господарстві поставить газорозподілення на межу, за якою - системний її розпад. На думку Василя Марчука, голови Всеукраїнської асоціації газорозподільних підприємств, на Україну чекає низка техногенних аварій, які стануть джерелом небезпеки для життя громадян України. Окрім того, ріст аварійності стане на заваді нормальному функціонуванню промислового сектору і негативно вплине на загальний інвестиційний клімат країни.
Президент Асоціації газових трейдерів України Роман Сторожев висловив переконання, що за існуючого тарифу діяльність із підтримки та обслуговування газових мереж є нерентабельною. На його думку, орієнтовний ріст тарифу має скласти 30-40%.
Аналітик інвестиційної компанії "Конкорд Капітал" Олександр Параший вважає, що на фоні подорожчання газу зросли й витрати газорозподільних компаній, які вже не перекриваються існуючими та встановленими державою тарифами. Ці тарифи, на думку експерта, підлягають підвищенню, а враховувати в них потрібно не тільки ріст заробіної плати та витрати на оновлення й модернізацію газових мереж, але й покращення роботи із населенням за використаний газ.
Влада може, але не хоче?
Цікаво, що у високих владних кабінетах з газовиками ніхто не сперечається, більше того, на словах усіляко демонструється прагнення переглянути тариф. Однак, незважаючи на постанови Кабміну, рішення РНБО та численні наради, такого рішення ніхто не приймає.
Процедурно питання перегляду тарифів має вирішуватися Національною комісією з регулювання електроенергетики. Ще на початку липня керівник відомства Валерій Кальченко запевняв, що це обов'язково відбудеться до початку серпня. Тепер представники НКРЕ в коментарях ЗМІ пояснюють, що причина затримки, начебто, в небажанні Мінфіну та Мінекономіки погоджувати зміни.
Самі газівники впевнені, що бюрократична тяганина має досить просте пояснення - жоден склад Кабміну не бажає брати відповідальність за підняття тарифів напередодні осінніх політичних баталій, які можуть закінчитися розпуском парламенту та новими виборами.
Втім, газовики попереджають, що цього разу налаштовані чекати не довше, ніж до 20 серпня. Якщо ж обіцянки не справдяться і цього разу, то, за словами Івана Ярового, акцію буде поновлено у ще більших масштабах.
Источник: "Економічна правда" |
